Україна: Реформа децентралізації в Україні/Польща: Місцеве самоврядування в польській політичній системі

11 06 2026

11 червня 2026 року в Бібліотеці Варшавського університету відбувся останній із циклу дванадцяти семінарів «Державний устрій у дії». Він був присвячений питанням місцевого самоврядування та децентралізації в Польщі та Україні. У центрі дискусії були питання про значення місцевих громад і децентралізації влади для розвитку демократії, взаємини між центральною та місцевою владою, а також виклики, що постають перед самоврядуванням в обох державах.

Реформа децентралізації в Україні

Першу доповідь представив професор Ростислав Балабан з Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук України. Його виступ був присвячений реформі децентралізації в Україні.

Професор Балабан зазначив, що попри конституційне закріплення місцевого самоврядування, протягом багатьох років в Україні не існувало ефективних механізмів, які б гарантували його самостійність. Він нагадав, що до 2014 року державний устрій України базувався на централізованому розподілі ресурсів і фінансових коштів. Така модель сприяла формуванню впливових політичних та олігархічних груп.

Метою реформи децентралізації, розпочатої у 2014 році, було створення сильних місцевих громад, які мають власні бюджети та реальні повноваження. Як підкреслив доповідач, до реформи в Україні існувало понад 11 тисяч територіальних громад, багато з яких не мали достатніх ресурсів для виконання основних публічних функцій. Нині їхню кількість скорочено до 1669 громад, які отримали більшу фінансову та організаційну самостійність. Професор Балабан також звернув увагу на те, що українська податкова система й надалі зберігає багато рис фіскальної системи, орієнтованої насамперед на забезпечення доходів держави.

Важливою темою обговорення після доповіді стала роль місцевого самоврядування в умовах війни. Проф. Юлія Кобець зазначила, що місцеві громади стали важливими центрами організації соціальної допомоги, громадських ініціатив та підтримки мешканців. Учасники також обговорили статус окупованих територій і загрози, пов’язані з російською пропагандою.

Місцеве самоврядування в польській політичній системі

У другій частині семінару професор Ярослав Фліс з Ягеллонського університету представив доповідь, присвячену ролі місцевого самоврядування в польській політичній системі.

Професор Фліс зосередився на взаєминах між самоврядуванням і політичними партіями, а також на змінах у виборчій поведінці поляків. Він зазначив, що протягом багатьох років місцеві вибори користувалися найбільшою популярністю серед мешканців невеликих населених пунктів, які мали тісніші зв’язки зі своїми громадами. Явка виборців там була вищою, ніж у великих містах, де інтерес до місцевої політики залишався відносно низьким. Ситуація почала змінюватися після 2015 року разом із посиленням політичної поляризації. Особливе значення мали місцеві вибори 2018 року, які привернули значну увагу громадськості у найбільших міських центрах.

Професор Фліс також розглянув функціонування різних виборчих систем, що застосовуються на місцевому рівні. Він представив відмінності між мажоритарною та пропорційною виборчими системами та їхній вплив на політичне представництво. Окрему увагу було приділено діяльності рад гмін, повітових рад та воєводських сеймиків, а також впливу розміру виборчих округів на рівень представництва місцевої влади.

У своїй доповіді професор Фліс також торкнувся питання обмеження кількості каденцій для війтів, бурмістрів і президентів міст до двох термінів, а також проблеми синхронізації місцевих і парламентських виборів. На думку доповідача, варто розглянути модель, подібну до шведської, за якої обидва види виборів проводяться в один день.

Після виступу дискусія стосувалася насамперед розподілу повноважень між гмінами, повітами та воєводствами, а також можливостей спрощення виборчих систем на різних рівнях самоврядування. Учасники також обговорювали вплив регіональних історичних особливостей на виборчі вподобання поляків.

Було зазначено, що хоча найбільші міста дедалі більше демонструють схожість у політичній поведінці, менші населені пункти залишаються значно більш різноманітними. Також порушувалися питання організації місцевих виборів після референдумів про відкликання посадових осіб та значення місцевих політичних лідерів для ефективного функціонування самоврядування.

Спільні висновки

Семінар показав, що як у Польщі, так і в Україні децентралізація не зводиться лише до передачі повноважень і фінансових ресурсів на місцевий рівень. Її успіх залежить також від активності громадян та якості місцевого політичного представництва. Досвід обох держав свідчить, що в умовах сучасних політичних і суспільних викликів місцеве самоврядування залишається основним простором, у якому громадяни можуть найповніше брати участь у суспільному житті та спільно визначати розвиток своїх громад.