Україна: Правосуддя в Україні: шлях до справедливого суду/Польща: Ерозія конституційного судочинства в Польщі та її вплив на захист конституційних прав і свобод людини

15 01 2026

15 січня відбувся перший у 2026 році семінар із циклу «Державний устрій у дії», присвячений проблематиці судочинства та верховенства права. У межах зустрічі було представлено два реферати: проф. Світлани Брехарії з Національної академії наук України на тему «Правосуддя в Україні: шлях до справедливого суду» та проф. Моніки Флорчак-Вонтор з Ягеллонського університету на тему «Ерозія конституційного судочинства в Польщі та її вплив на захист конституційних прав і свобод людини».

Правосуддя в Україні та його еволюція

Реферат проф. Світлани Брехарії був присвячений аналізу реформ системи правосуддя в Україні в контексті конституційної трансформації. Особливу увагу було приділено проблемі політичного впливу на органи правосуддя, зокрема на інституції, відповідальні за кадрову політику та нагляд за суддями. Протягом тривалого часу вони функціонували в умовах сильних політичних залежностей.

Було зазначено, що переломним імпульсом для змін стали події після 2014 року, які започаткували глибоку інституційну перебудову, зокрема створення спеціалізованих антикорупційних органів. На думку проф. Брехарії, найбільший прогрес було досягнуто у сфері посилення незалежності суддів. Доповідачка підкреслила, що запровадження відкритих конкурсів на суддівські посади, прозорих процедур відбору, а також можливості притягнення суддів до відповідальності ще до ухвалення обвинувального вироку свідчить про поступове формування нової моделі професійної відповідальності. Також було вказано на застосування інструментів цивільного права, зокрема конфіскації майна незаконного походження, як альтернативного засобу боротьби з корупцією.

Доповідачка навела приклади впровадження механізмів, що підвищують прозорість і підзвітність судової влади, таких як електронне декларування майна та залучення інституцій громадянського суспільства до оцінювання кандидатів на суддівські посади (зокрема Громадської ради доброчесності). Проф. Брехарія зазначила, що, попри численні труднощі, процес реформ призвів до помітного поступу в професіоналізації судочинства, обмеженні політичного впливу та протидії корупції.

У ході дискусії важливим питанням став професійний профіль кандидатів на посади суддів конституційного суду, зокрема участь колишніх прокурорів у його складі. Наголошувалося, що прокуратура в Україні залишається однією з найменш реформованих інституцій і перебуває під значним політичним впливом. Обговорювалися також наслідки запровадження високих стандартів майнової прозорості суддів. Було звернено увагу, що масові відставки суддів після введення обов’язку публічного декларування майна призвели до різкого кадрового дефіциту в судовій системі та значного зростання навантаження на суддів, які залишилися на посадах. Окремим питанням стала роль неурядових організацій та грантових програм у процесі реформ. Зазначалося, що громадські організації виконують важливу інформаційну та контрольну функцію, привертаючи увагу до ризикованих законодавчих ініціатив. Наприкінці дискусії було підкреслено, що в умовах воєнного стану суспільний запит на справедливість і підзвітність влади є особливо високим.

Криза конституційного судочинства в Польщі

Другий реферат, представлений проф. Монікою Флорчак-Вонтор, був присвячений аналізу функціонування конституційного судочинства в Польщі з особливим акцентом на конституційну кризу, що проявилася після 2015 року. Доповідачка окреслила процес поступової ерозії позиції Конституційного Трибуналу як ключового органу, покликаного забезпечувати верховенство Конституції та захист конституційних прав і свобод особи. Було зазначено, що політизація Трибуналу та сумніви щодо законності призначення суддів призвели до істотного ослаблення його авторитету та зниження рівня суспільної довіри. Наслідком цих процесів стало обмеження реальної здатності Трибуналу здійснювати контроль за діяльністю законодавчої та виконавчої влади.

У рефераті зверталася увага на зміни у структурі та практиці ухвалення рішень Конституційним Трибуналом. Проф. Флорчак-Вонтор вказала на зменшення кількості винесених рішень та значне скорочення розгляду справ, ініційованих громадянами, зокрема конституційних скарг і правових питань, поставлених судами. Вона зазначила, що справи, важливі для захисту прав людини, дедалі частіше поступаються місцем питанням політичного характеру. Проявом політизації Конституційного Трибуналу є також непублікація його рішень урядом.

Доповідачка наголосила, що криза конституційного судочинства має безпосередні наслідки для функціонування правової держави в Польщі та обмежує ефективність конституційних механізмів захисту прав і свобод громадян. Вона також негативно впливає на відносини Польщі з європейською системою захисту прав людини та верховенства права.

Дискусія зосереджувалася на можливостях реформування конституційного судочинства в Польщі та наслідках тривалої конституційної кризи для захисту прав особи. Було вказано на високий рівень суспільної недовіри до Конституційного Трибуналу, який, як зазначалося, перевищує 60%. Обговорювалося функціонування конституційної скарги як інструменту захисту прав громадян, звертаючи увагу на її обмежену доступність і зростання кількості справ, що передаються до Європейського суду з прав людини, зокрема справ системного характеру, пов’язаних із конституційною кризою.

Важливою темою дискусії стала відповідальність суддів Конституційного Трибуналу та відсутність повністю ефективних процедур їх відсторонення від здійснення правосуддя у разі порушення закону. Було звернено увагу на недоліки дисциплінарних процедур. У подальшій частині дискусії порушувалося питання участі громадян у законодавчому процесі. Наголошувалося на високих формальних порогах громадянської законодавчої ініціативи та її обмеженій ефективності, водночас підкреслювалося значення публічних консультацій.

Спільні висновки

Семінар продемонстрував, що незалежність судової влади, зокрема конституційного судочинства, є однією з ключових умов ефективного функціонування політичного устрою держави. Як у Польщі, так і в Україні фундаментальною проблемою залишається політичний вплив на інституції, відповідальні за забезпечення відповідності законодавства конституції та незалежність суддів. Спільним висновком, сформульованим у ході дискусії, є необхідність подальшого інституційного відновлення довіри громадян до системи правосуддя.