We use cookies on this site to enhance your user experience. Do You agree?

Read more

Конституція в дії. Чи може конституція бути манекеном?

7 березня 2025 року в Інституті соціальної профілактики та ресоціалізації Варшавського університету відбувся урочистий семінар, присвячений офіційному відкриттю проекту «Вплив форми політичної системи на якість функціонування державних інституцій. Досвід і перспективи Польщі та України», за участі професора Анджея Шептицького, заступника державного секретаря в Міністерстві науки і вищої освіти Польщі.

У зустрічі взяли участь представники керівництва Факультету прикладних соціальних наук та соціальної реінтеграції Варшавського університету: декан факультету, професор Анета Гавковська та заступники декана: професори Варшавського університету Данута Лалак та Марек Римша, а також постійні члени проектної групи з Варшавського університету, Ягеллонського університету, Вроцлавського університету, Інституту політичних досліджень Польської академії наук, Національної академії наук України і Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, що в Івано-Франківську.

Відкриття проекту було пов’язане з проведенням другого семінару з серії «Ustrój w działaniu» («Конституція в дії»), присвяченого цього разу розгляду конституції в соціологічній течії.  У статті «Конституція в дії. Чи може конституція бути манекеном?» доктор наук Агнєшка Дудзінська представила сучасні дослідницькі тенденції щодо формування та соціальних функцій конституцій.

Основна ідея, яка спостерігалась в презентації доповідачки, полягала в тому, що конституцію можна розглядати як соціальний продукт, як живу істоту, що сприймається як щось само собою зрозуміле. У зв’язку з цим деякі дослідники навіть закликали використовувати етнографічні методи для вивчення конституції. Наприклад, Кім Шеппеле, який дотримується феноменологічного підходу, вважає, що розуміння перспективи певного соціального світу стає можливим лише після занурення в нього та в ідеї, які він пропонує, і які поділяються в спільноті, що «населяє» цей світ. Вивчення конституції, таким чином, передбачає дослідження того, як соціальна реальність продукує ідеї, і як вони потім повертаються в суспільне життя у вигляді набору норм.

Про конституцію можна говорити як про успішну, коли її ідеї виходять за межі тексту і взаємодіють із сферою соціальної практики. Конституція також є вираженням аксіології, яку поділяє суспільство. Однак тут є певний ризик: зі зміною соціальних норм з’являється можливість поставити під сумнів саму конституцію.

Одним із явищ, що спостерігається в різних дослідженнях, є маскування авторитарних тенденцій за допомогою видимості конституційної демократії – однойменний конституційний манекен. У такій ситуації, незважаючи на формальне існування демократичної системи, механізми захисту від зловживань владою можуть бути ослаблені. У державах, режими яких засновані на конституціях-пастках, кожна дія влади може вважатися такою, що відповідає основному закону, оскільки формально не порушує його положень. Такий стан речей цементується інерцією опозиції, в очах якої такий порядок речей виглядає сприятливим для можливого майбутнього захоплення влади.

У наступній частині аргументації доповідачка окреслила проблему запозичених конституцій – явище, характерне, зокрема, для посткомуністичних країн. Одним з найбільш несприятливих наслідків цього є підрив конституції громадянами, в очах яких вона є продуктом еліти, що обслуговує їхні інтереси. У зв’язку з цим спікерка наголосила на важливості осмислення конституції через призму місцевої культури – таке осмислення має передувати впровадженню будь-яких запозичених рішень.

Насамкінець спікерка представила поділ конституцій на жорсткі та гнучкі. Перші є більш довговічними і дають можливість діяти за відсутності консенсусу щодо деталей, але водночас, через свій загальний характер, відкривають двері для різних інтерпретацій та іноді ґрунтуються на застарілих уявленнях попередніх поколінь. Останні, з іншого боку, дозволяють легше оперувати реальністю, яка динамічно змінюється, і, завдяки можливості частішої зміни, можуть бути більш детальними.

Доктор наук Дудзінська підкреслила, що, хоча в Польщі час від часу відроджуються дебати про необхідність конституційних змін, навряд чи існує реальна можливість таких змін в найближчому майбутньому. З іншого боку, польський досвід може бути натхненням для України – країни з величезним попитом на реформи в післявоєнних реаліях.

Доповідь викликала жваву дискусію. Однією з тем, до якої зверталася більшість учасників дискусії, був поділ конституції на жорстку та гнучку, а також можливості та загрози, що випливають з цього результату.

Повний запис семінару на YouTube